Моєму Співвітчизнику


 "Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою" — писав про зустріч з Іваном Франком у 1905 році Михайло Коцюбинський. І справді так - видається, ніби всю силу, всю могутність Карпат, глибину і красу полонин, холод гірських річок увібрав в своє велике слово Великий Каменяр.

Не дивлячись на те, що весь його творчий шлях - власне як і життєвий, пронизаний тугою і невимовним болем Франко був активістом і борцем.

Організатор видань «Громадський друг», «Дзвін», «Молот». Його друкована спадщина сягає 50 томів. Написав драматичні твори «Сон князя Святослава», «Кам’яна душа», «Украдене щастя» та ін. Автор праць з історії та теорії літератури, перекладач творів з російської, польської, чеської, сербської, хорватської, німецької, англійської, французької, старогрецької, римської, арабської, ассиро-вавилонської та інших мов. Твори І.Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано.

 

Зараз я дивлюсь на сучасну Україну і розумію, що навіть через століття слова Франка мають надзвичайно актуальне значення:

«Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фанатів, що раді би широкими і вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації». І донині актуальні його слова про те, що «ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів».


Открыть | Комментариев 3



Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной



Содержание страницы

Метки

ОБОЗ.ua